- 9 -
Найдено совпадений - 2728 за 0.00 сек.
 1516. Курсовий проект - Водозабірні споруди роздільного типу з русловим водоприймачем | АutoCad
Вступ
1.Об9;єкт водопостачання
2. Вибір джерела водопостачання. Системи і схеми водопостачання
3 Вибір системи водопостачання
4. Вибір схеми і складу споруд системи водопостачання
5. Водозабірні споруди
6. Визначення продуктивності водозабірних споруд
7. Вибір схеми і основного технологічного обладнання водозабірних споруд
8. Гідравлічні розрахунки водозабірних споруд
9. Опис конструктивних рішень
10. Водозабірна споруда і насосна станція першого підйому.
Короткий опис технологічного процесу та аналіз небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації.
11. Література
У зв9;язку з тим, що в районі розташування об9;єкта водопостачання не мається підземних джерел водопостачання з необхідним дебітом, як джерело водопостачання прийнята річка, на березі якої розташоване місто.
Мінімальна витрата води в річці 95-відсоткової забезпеченості становить 18,2 м3/с, а середня секундна витрата води в системі водопостачання при максимальному добовому водоспоживанні 42421 м3 / добу становить:48690 / (24*3600) = 0,49 м3/с.
Відносний відбір води з річки становить:
0,49 / 18,2 * 100% = 2,7%
Проектована система водопостачання I категорії забезпеченості подачі води характеризується:
• по виду джерела водопостачання - з використанням поверхневих вод (річка);
• за способом подачі води - нагнетательная (вода споживачам подається насосами);
• за призначенням - об9;єднана (господарсько-питна, виробнича, протипожежна);
• за видами обслуговуваних об9;єктів - міська;
• за територіальним охопленням водоспоживачів - централізована, що забезпечує водою всіх споживачів, розташованих в місті;
• за характером використання води - прямоточна (вода після однократного використання транспортується в систему водовідведення); для підприємств застосовується оборотна система водопостачання, при цьому для поповнення оборотних систем застосовується повторне використання води (з технологічного циклу).
Дата добавления: 29.04.2017
|
|
1517. Курсовий проект - Трубний млин | Компас
Вступ
1. Обгрунтування вибору конструкції
2. Опис конструкції і принцип роботи чотирьохкамерного млина
3.Параметричні розрахунки
3.1 Частота обертання барабана
3.2 Зовнішній діаметр барабана
3.2 Довжина камери
3.3 Діаметр цапфи
3.4 Об’єм камер
3.5 Маса молольних тіл
3.6 Продуктивність млина
3.7 Потужність двигуна урухомника
3.8 Розрахунок сил
4.Розрахунки на міцність
4.1. Розрахунок барабана млина.
4.2 Розрахунок на міцність цапфи млина
4.3 Розрахунки, які підтверджують працездатність машини
ВИСНОВКИ
Література
Додаток
Конструкція трубною багатокамерного млина (ЛС61.103113.000-60ВЗ) наступна: пустотілий циліндричний барабан 5 млина виготовляється зі сталевих аркушів, з9;єднаних між собою зварюванням; внутрішня поверхня барабана облицьована футерованими броньовими плитами , відлитими з марганцевистої сталі або з вибіленого чавуну. З торців корпус закритий литими сталевими днищами й , консольні частини яких виконані у вигляді цапф;останніми барабан опирається па підшипники, охолоджувані водою. Питомий тиск, створюваний силами ваги барабана й з9;єднаними з ним деталями, а також відцентровими силами інерції, не повинне перевищувати 1,6 МН/м2. Цапфові підшипники заливають низькоолов9;яністими бабітами або безолов"яністими цинково-алюмінієвими сплавами. Млин на 28...32% обсягу барабана завантажується тілами, що мелють: кулями в перших камерах і циліндриками /цильпебсом/ -в останній. У цапфі сталевого днища 10 установлені конічні склянки для подачі матеріалу із завантажувальної лійки 9 у барабан. У міру здрібнювання матеріал просувається до міжкамерної перегородки 1 .
Поділ барабана на кілька камер міжкамерними перегородками необхідно для розподілу куль по їх крупнисті по довжині барабана, для того щоб з боку завантажувальної частини розташовувалися більші по розмірах кулі.
Міжкамерні перегородки відрізняються більшою розмаїтістю конструкцій і бувають подвійними (сепараторними й елеваторними> і одинарними (з отворами в центральній частині). Перегородка складається з окремих сталевих сегментів, що кріпляться в центральній частині накладками. У корпусі сегментів є отвори у вигляді шпонкового паза, через які матеріал проходить у сусідню камеру. Перегородки виготовляють із марганцевистої сталі, покритої твердим сплавом.
Остання камера кульовою млина розділяється радіальними перегородками на п9;ять секторів. Здрібнювання матеріалу в останній камері повинне досягатися більшою мірою за рахунок стирання.
Циліндрики, що перекочуються по перегородках, сприяють кращому стиранню матеріалу Наявність радіальних перегородок дозволяє зменшити крутний момент, оскільки момент протилежних секторів взаємно врівноважуються.
У розвантажувального днища 3, встановлена діафрагма, що представляє собою дірчасту перегородку із привареними з боку днища радіально спрямованими лопатами.
Матеріал, що пройшов через отвори в діафрагмі, попадає на лопаті й потім з них надходить через овальні отвори в днище, далі - у нижню частину пиловловлюючого кожуха із ситом для вловлювання недоздрібнених шматків матеріалу й залишків тіл що мелють. Матеріал, що пройшов через сито, направляється в бункер-накопичувач і потім у збірник.
Зазор між нерухомим пиловловлюючим кожухом й обертовим корпусом щоб уникнути пилоутворення й переносу повітря ущільнюється. Верхня частина кожуха приєднана до витяжної труби, з9;єднаної з аспираційною системою млина, що призначена для відсосу із млина запиленого нагрітого повітря. Інтенсивне виділення теплоти відбувається внаслідок удару куль об матеріал.
Цапфа вихідного днища 4 через патрубок з9;єднана з редуктором через шліцьову муфту 2. Барабан млина приводиться в обертання тихохідним синхронним двигуном 8. У приводному вузлі передбачений також допоміжний електродвигун 12, що через редуктор 7 з9;єднується зі швидкохідним валом редуктора й забезпечує повільний поворот млина при ремонті й пуску.
Висновки
Були проведені параметричні розрахунки трубного млина 2,2*13м.
Також були розраховані на міцність барабан млина, цапфи млина та проведений розрахунок на довговічність.
Переваги трубного млина полягають у великій продуктивності, стабільності та надійності у роботі,є можливість тонкого помелу, розмаїття конструкцій, а також у великій зносостійкості футерівки.
Через ці переваги трубний млин набув широкого використання у промисловості по виробництву цементу, кераміки та скла, де є важлива тонина помелу.
Дата добавления: 29.04.2017
|
 1518. Дипломний проект (технікум) - Дизель - генератор для живлення електроустаткувань | Компас
Вступ-перспективи розвитку поршневих двигунів та машинобудування
1 Конструкторський розділ
1.1 Призначення і характеристика агрегата
1.2 Тепловий розрахунок двигуна
1.3 Динамічний розрахунок двигуна
1.4 Розрахунок основних параметрів системи змащення
1.5 Розрахунок на міцність кришки бачка автоматичного доливання мастила
1.6 Аналіз існуючої конструкції агрегату, двигуна, системи змащення
1.7 Міри по енергозбереженню технічних показників двигуна: по забезпеченню строку необслуговуваної роботи 600 годин
1.8 Опис конструкції агрегату, системи змащення
1.9 Стислий опис конструкції двигуна
1.9.1 Кістяк двигуна
1.9.2 Кривошипно-шатунний механізм
1.9.3 Механізм газорозподілу
1.9.4 Система охолодження Схема системи
1.9.5 Система паливоподавання. Схема системи
1.9.6 Система автоматики 3-го ступеня. Структурна схема
1.10 Стисла інструкція по догляду за агрегатом
1.11 Стисла інструкція по підготовці двигуна до пуску, обслуговуванню під час роботи і зупинки
2 Технологічний розділ
2.1 Вибір та обгрунтування типу виробництва
2.2 Технологічний аналіз заданої складальної одиниці
2.3 Аналіз існуючого технологічного процесу заданої складальної одиниці
2.4 Оформлений на картах технологічний процес заданої складальної одиниці
2.5 Вибір обладнання, приладів і інструмента
2.6 Визначення технічних норм часу на задану складальну одиницю та довантаження іншими складальними одиницями
2.7 Обгрунтування розміщення обладнання на спроектованій дільниці
3 Розділ охорони праці
3.1 Організація робочого місця по одній із професій дільниці слюсаря - складальника
3.2 Заходи по охороні праці на дільниці складанні бачка автоматичного доливання масла
3.3 Протипожежні засоби та заходи на дільниці складанні бачка автоматичного доливання мастила
3.4 Заходи по безпеці життєдіяльності
4 Організаційно-економічний розділ
4.1 Визначення потрібної кількості обладнання та коефіцієнта завантаження
4.2 Визначення потрібної кількості працюючих дільниці
4.3 Визначення річного фонду заробітної платні для працюючих дільниці
4.4 Визначення собівартості заданої складальної одиниці
4.5 Визначення техніко-економічних показників дільниці
4.6 Порівняння заводської собівартості з проектною по статтях витрат
4.7 Аналіз економічної ефективності розробленого проекту
Література
Ціллю даної роботи являється розрахунок дизель-генератора для живлення електроустаткувань, розрахунок системи змащення двигуна. . Особливість двигуна - 600 годин необсуговуваної роботи, що вимагає автоматизувати двигун за 3 ступінню. Дипломний проект включає в себе тепловий та динамічний розрахунок. Розрахунки основних параметрів системи змащення. Опис конструкції двигуна. Інструкції по догляду та підготовки до пуску, обслуговуванню під час роботи агрегату. Технологічний розділ, який виконується для бачка автоматичного доливання мастила, включає в себе пункти вибору типу виробництва, аналізу технологічного процесу, оформлення карт, вибір обладнання та інструменту, визначення норм часу, розміщення обладнання на дільниці.. Розділ охорони праці з розрахунками параметрів в цеху. Організаційно-економічний розділ ціль якого визначити собівартість складальної одиниці та визначити економічний ефект розробленого проекту.
Ціль конструкторського розрахунку складається в тому щоб розрахувати всі основні параметри двигуна.
Умови завдання:
Nе = 27кВт – ефективна потужність дизеля;
n = 1000 хв-1 – частота обертання колінчастого вала;
Вихідні данні:
ηг = 0,92 – ККД генератора
і = 4 – число циліндрів;
Е = 15 – ступінь стиску
Pz = 7 МПа – тиск у кінці згоряння
Ро = 0,1 МПа – тиск навколишнього середовища ДСТУ 10150-88
То = 300 К – температура навколишнього середовища ДСТУ 10150-88
Рг = 0,012 МПа – тиск залишкових газів
а = 1,6 – коефіцієнт надлишку повітря
Тг = 700 К – температура залишкових газів
yг = 0,03 – коефіцієнт залишкових газів
е= 0,8 – коефіцієнт використання тепла
ф = 0,95 – коефіцієнт округлення індикаторної діаграми
nм = 0,85 – механічний ККД
Паливо – дизельне по ДСТУ 3868-99
Елементарний склад: С = 0,87 кг/кг; Н = 0,126 кг/кг; О = 0,004 кг/кг.
Нижча теплотворна здатність Q = 42500 кДж/кг
Висновок: Потужність двигуна 27 кВт при частоті обертання 1000 хв-1, забезпечується 4-х циліндровим довгохідним двигуном з ходом поршня 130 мм та діаметром циліндра 110 мм, без наддуву.
Робота включає 5 креслень: Габаритне креслення дизель-генератора, креслення бачка автоматичного доливання мастила, кришки бачка, планування дільниці та схема системи змащення двигуна.
Дата добавления: 30.04.2017
|
 1519. ЕП ЕМО Реконструкція приміщення гуртожитку під житло в смт. Маневичі Волинської області | АutoCad
Проектом передбачено в точці забезпечення потужності влаштування відгалуження від високовольтних ліній напругою 10 кВ, до проектної підстанції 2КТПГС, для цього передбачено встановитидві додаткові опори ПЛ 10 кВ, на котрих монтуються роз9;єднувачі.
Проектом також передбачено влаштування кабельних ліній живлення житлового багатоквартирного будинку.
В точці приєднання кабельних ліній живлення житлового будинку РУ 0,4 кВ в кожній секції встановлено два автоматичні вимикачі на струм 400 А. Для забезпечення живлення споживачів ІІ категорії передбачений секційний рубильник на струм 400 А, котрий в разі зникнення напруги на шинах одного з трансформаторів обслуговуючий персонал може перемкнути на живлення секції від іншого трансформатора
КЛ-0,4 кВ від проектного КТП до ввідно розподільчих пунктів ВРП1 та ВРП2 (у приміщенні електрощитової житлового будинку) передбачено виконати кабелями АВБбШвнг 4х240, до кожного ВРП по дві взаєморезервовані кабельні лінії живлення від секції №1 та секції №2 трансформаторів Т1 та Т2.
Розрахунковий облік активної та реактивної електроенергії виконується
в РУ 0,4 кВ проектованої КТП, згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2303 (Iн=5А 380В, 50Гц).
Електричні мережі
Проектом передбачено встановлення двох ввідно-розподільчих ппунктів ВРП1 та ВРП2 (2хВРУ-1-28-20) для окремого живлення квартир під9;їзду №1 та під9;їзду №2. Ввідно розподільчі пристрої встановлюються в приміщенні електрощитової, в кожному з них за допомогою двох багатофункціональних лічильників типу НІК-2305 (Iн=5А 380В, 50Гц) передбачено облік споживання електроенергії електрообладнанням квартир та окремо електрообладнанням загальнобудинкових приміщень.
Від ВРП1 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під9;їзду №1, для цього у ВРП1 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі.
Від ВРП2 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під9;їзду №2, для цього у ВРП2 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі та відкрито у техпідпіллі.
Поверхові обліково-розподільчі щити встановлюються у коридорах і приміщеннях сходових кліток, в них згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2102 (Iн=5(60)А 220В, 50Гц) передбачено поквартирний облік електроенергії. На кожній лінії до квартирного обліку розміщений диференційний автоматичний вимикач для захисту від струмів витоку, перенапруг і короткого замикання.
Від поверхових обліково-розподільчих щитів ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 і ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 живляться квартирні розподільчі щити ЩР1-ЩР42 (КМПн-2/9), в котрих розміщені автоматичні вимикачі для захисту групових ліній живлення освітлення, розеточної мережі квартир та силового електрообладнання.
Групова силова мережа виконується кабелем ВВГ, який прокладаються по стінах (на скобах), під штуатуркою та в підлозі в ПВХ трубі.
Групова освітлювальна мережа виконується від щитів освітлення ЩО1 та ЩО2 (встановлених в коридорах на поверхах). Прокладання групової освітлювальної мереж здійснюється під штукатуркою.
Проектом передбачені наступні види освітлення:
- робоче;
- евакуаційне (в коридорах аварійні світлові вказівники "Вихід")
- ремонтне (в приміщенні існуючої щитової).
На головних та евакуаційних виходах з житлового будинку, та на поверхах на виходах на сходові клітки над прорізом дверей на висоті не менше, ніж 2,2м від підлоги встановлюються світлові вказівники виходу типу ДБО-01, мережа живлення котрих виконується вогнетривким кабелем JE-H(St)H-Bd-FE180/T30.
Напруга в мережі робочого та аварійного освітлення 220В, ремонтного 24В.
Для освітлення прийняті світильники з лампами розжарювання. Герметичні світильники встановлюються в ванних кімнатах та зовні будівлі над ганками. Для освітлення кімнат і спалень передбачено світильники із лампами розжарення відповідної потужності.
Освітлювальна мережа виконується впотай під штукатуркою по стінах та по стелі, кабелем ВВГ.
Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Монтаж освітлювальної мережі вести після завершення монтажу сантехнічного обладнання.
Висота установки штепсельних розеток та вимикачів - 0,8 м. Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Всі лінії, якими заживлені світильники та розетки виконуються трипровідними (фазний -L, нульовий робочий - N та захисний - РЕ провідники), у кімнатах чотирипровідними.
Забороняється об9;єднання нульових робочих та захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий та захисний провідники не дозволяється підключати на щитках під загальний контактний зажим.
Електропроводки повинні розташовуватись горизонтально, вертикально або паралельно краю стін приміщення на відстані не більше ніж 150мм від перекриття і не більше ніж 500мм від підлоги.
Проектом передбачено виконання основної та додаткової системи зрівнювання потенціалів квартир. Як головна заземлюча шина використовується шина РEN розподільчого щита.(див. ЕМО-42)
Загальні дані.
План електропостачання.
Приєднання ПЛ-10кВ та ПЛІ-0,4кВ до КТП-100.
Схема електрична принципова шафи обліку ШО зовнішнього встановлення.
Пересічення ПЛІ-0.4 кВ з дорогою. Деталь заземлення.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектній опорі №1 та існуючій опорі УПс-2.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектних опорах №2 та №3. Монтаж шафи обліку ШО.
Проміжна проектна опора Пс-2. Схема розміщенння.
Кутова проектна опора Кс-2. Схема розміщення.
Металічні конструкції і лінійна арматура для кріплення проводуна опорах типу УАс-2 і УПс-2.
Дата добавления: 03.05.2017
|
1520. Дипломний проект (коледж) - Електропривод баштового крану КБ-605 вантажопідйомністю 12 т | АutoCad
Вступ
Загальна частина
1.1 Загальні відомості про баштові крани
1.2 Класифікація баштових кранів
1.3 Опис кранових електродвигунів
Спеціальна частина
2.1 Вимоги до електроприводу кранів
2.2 Розрахунок та вибір потужності двигуна механізму підйому баштового крану
2.3 Побудова механічної характеристики та навантажувальної діаграми
2.4 Перевірка двигуна на відповідність заданому режиму роботи
2.5 Вибір та обґрунтування схеми керування електроприводом механізму підйома
2.6 Опис елементів схеми керування
2.7 Вибір гальма. Опис гальмівного пристрою
2.8 Вибір кінцевих вимикачів
2.9 Опис роботи схеми керування двигуном механізму підйома
Технологічна частина
3.1Загальні відомості про монтаж електрообладнання баштового крану
3.2 Основні неполадки в роботі двигуна підйома та методи їх усунення
Організація виробництва
4.1 Організація й обслуговування робочих місць
4.2 Поділ і кооперація праці на підприємстві
4.3 Визначення чисельності робітників бригади
Економічна частина
5.1 Розрахунок вартості матеріальних витрат
5.2 Розрахунок фонду оплати праці робітників бригади
5.3 Визначення виробничої вартості монтажу
5.4 Техніко – економічні показники роботи бригади по виконанню монтажу
Заходи щодо техніки безпеки та протипожежної техніки
6.1 Заходи щодо техніки безпеки та протипожежної техніки при обслуговуванні електроприводу крану
6.2 Пожежо та вибухонебезпека на виробництві
Охорона навколишнього середовища
7.1 Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення
Література
Вхідні дані для розрахунку:
номінальна вантажопідйомність - mн=12000 кг
маса вантажопідйомного пристрою - m0=210 кг
швидкість підйому номінального вантажу - V = 0,25 м/с
діаметр вантажного барабану - Dб = 0,6 м
кратність поліспасту - k = 3
передаточне число - і = 30
к.к.д. механізму при роботі з номінальним вантажем - м = 0,84
к.к.д. механізму на холостому ходу - 0 = 0,13
к.к.д. поліспасту - п = 0,95
висота підйому - Н = 57,6 м
тривалість включення - ПВ = 40%
Дата добавления: 03.05.2017
|
1521. ЕП Електропостачання житлового масиву на 32 ділянки | АutoCad
- ПЛ-10кВ довжиною 40 м, яка виконується проводом ЗАС-50; відпайка від існ. ПЛ
Л27-03 виконується на опорі існуючій опорі за допомогою УОК.
- для пониження напруги проектом передбачено встановлення комплектної трансформаторної підстанції КТПм-160/10/0,4 (мачтового типу) див. арк. креслень.
- для живлення споживачів масиву запроектовано чотири ПЛІ-0,4кВ, які виконується
самонесучим ізольованим проводом AsXSn 4x50, див. арк. креслення.
- виконати відгалуження від опор ПЛІ-0,4 кВ до житлових будинків самонесучим ізольованим проводом AsXSn 4x16 (див. арк. ЕП-21). Розрахунковий облік електроенергії виконати в шафах обліку електроенергії зовнішньої установки, встановлених на окремих металоконструкціях в комплекті з автоматичними вимикачами та лічильниками.
- район по ожеледі ІІ;
- характеристична товщина ожеледі, мм 10;
- розрахункова товщина ожеледі, мм 12,77;
- район по вітру ІІ;
- характеристична швидкість натиск вітру кг/м2 40;
- питомий опір ґрунту, Ом*м 150;
- нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів, м 0,9;
- сейсмічність не більше 6 балів;
- зона вологості нормальна.
Загальні дані.
План розміщення КТП та мереж електропостачання 10 кВ та 0,4 кВ.
Схема встановлення опор.
Схема електрична принципова КТП-160/10/04.
Приєднання ПЛ-10кВ та ПЛІ-0,4кВ до КТП-160/10/0,4. Деталь заземлення
Габаритні розміри КТП 160/10/0,4У1.
РУ-0,4 кВ проектного КТП. Розміщення приладів.
Будівельна конструкція із стійками УСО-3А.
Специфікація вузол І та ІІ.
Огородження КТП.
Пристрій відгалуження УОК на проміжній опорі. Схема розміщення.
Встановлення роз9;єднувача Кр-1 на анкерній опорі.
Кінцева двоколова опора К2с-2. Схема розміщення.
Проміжна двоколова опора П2с-2. Схема розміщення.
Кутова анкерна двоколова опора УА2с-2. Схема розміщення.
Кінцева одноколова опора Кс-2. Схема розміщення.
Проміжна одноколова опора Пс-2. Схема розміщення.
Профіль перетину ПЛ-10 кВ і ПЛІ-0,38 кВ з дорогою.
Профіль перетину ПЛІ-0,38 кВ з дорогою.
Профіль перетину ПЛ-10 кВ і ПЛІ-0,4 кВ.
Відгалуження ПЛІ-0,4 кВ до садибних забудов
Дата добавления: 04.05.2017
|
1522. Курсовий проект - Розробка проекту районної електричної мережі | AutoCad
За техніко-економічними підрахунками вибирається одна з найкращих конфігурацій електричної мережі.
Виконується перевірка надійності мережі, у випадку аварійної ситуації, мережа повинна забезпечувати безперебійне постачання електроенергією споживачів відповідних категорій, що підтверджується розрахунками. Всі розрахунки оформлені у вигляді таблиць.
1. Завдання
2. Вступ
3. Розроблення конфігурацій електричних мереж
4. Розрахунок електричної мережі схеми А
4.1 Визначення довжин ліній
4.2. Розрахунок струмів та напруг на ділянках без урахування втрат та вибір проводів
4.3. Вибір трансформаторів
4.4. Розрахунок перетоків та втрат потужності
4.5. Розрахунок втрат напруги
4.6. Розрахунок втрат електроенергії
5. Розрахунок електричної мережі схеми Б
5.1 Визначення довжин ліній
5.2. Розрахунок струмів та напруг на ділянках без урахування втрат та вибір проводів
5.3. Вибір трансформаторів
5.4. Розрахунок перетоків та втрат потужності
5.5. Розрахунок втрат напруги
5.6. Розрахунок втрат електроенергії
6. Аварійний режим роботи схеми А
7. Режим мінімальних навантажень схеми А
8. Висновки
9. Список використаних джерел
Дата добавления: 08.05.2017
|
1523. Дипломний проект - Електропостачання цукрового заводу продуктивністю 6 тис. тон переробки буряка на добу | АutoCad
Вступ
1. Характеристика підприємства. Склад виробництва. Технологічна схема
2. Розрахунок електричних навантажень підприємства
3. Побудова картограми навантажень підприємства
4. Вибір джерел живлення та систем напруг
5. Вибір трансформатора зв’зку з системою
6. Вибір схем електропостачання цехів
7. Вибір кількості і потужності цехових підстанцій
8. Розрахунок струмів короткого замикання
9. Розрахунок мережі електропостачання
10. Вибір апаратури в мережі 6 кВ
11. Реллейний захист елементів схеми електропостачання
12. Компенсація реактивної потужності
13. Вибір оперативного струму для елементів правління та автоматики
14. Розрахунок силової мережі 0,4 кВ вапняного відділення
15. Розрахунок електроосвітлення вапняного відділення
19. Економічна частина
Література
При розробці проекту виконано і враховано наступне:
- встановлюємо трансформатори з коефіцієнтом завантаження наближено 0,85, що дає зменшення втрат холостого ходу;
- здійснюємо оптимальний розподіл компенсуючих пристроїв реактивної потужності по підстанціях підприємства, у залежності від їх навантаження, в невиробничий період;
- встановлюємо трансформатор типу ТМН з масляним охолодженням, герметично закритий. Такий трансформатор можна встановлювати прямо в цеху підприємства. Трансформатор дешевший від інших трансформаторів, має хорошу ізоляцію, що витримує імпульсні перенапруги;
- цехові трансформаторні підстанції усіх потужностей і напруг розміщуємо найближче до центра навантажень зменшивши відстань до споживачів, зменшивши втрати.
Зменшення втрат і споживання електроенергії призводить до того, що зменшується закупка електроенергії від системи.
Продуктивність цукрового заводу складає 6 тис тон переробки буряка за добу. У виробничий період електропостачання заводу здійснюється від власної ТЕЦ на якій встановлено генератор потужністю 12 МВт. Генератор працює паралельно з мережею за тепловим графіком навантаження. В невиробничий період підприємство споживає електричну енергію від мережі через трансформатори зв’язку з системою ТМН-6300/35.
Для компенсації потужності в обидва періоди, встановлюемо дві низьковольтні кондинсаторні установки сумарною потужністю КБ Q∑ = 400 квар.
На першому етапі виконання дипломного проекту було проведено визначення розрахункової потужності заводу за методом коефіцієнта максимуму. За результатами розрахунків було побудовано картограму навантаження заводу, що показано на листі 1.
При побудові картограми вважалось, що центри електричних навантажень цехів знаходяться в геометричних центрах будівель. Радіуси кіл відповідають навантаженню цеха в певному масштабі. За координатами центрів електричних навантажень цехів було знайдено центр електричних навантажень заводу в цілому. В ЦЕН встановлюємо турбогенератор та центральну понижувальну підстанцію 35/6 кВ.
На листі 2 наведено високовольтну розподільну мережу підприємства напругою 6 кВ. Мережа виконана магістрально-радіальною. Від РУ- 6 кВ ТЕЦ та корпуса №2 відходять кабельні лінії, які живлять трансформаторні підстанції та високовольтні двигуни. Кабелі прокладено в землі. В якості комутаційних та захисних апаратів на стороні ВН встановлено вимикачі ВВ/ТЕL та роз’єднувачі.
На листі 3 наведено мережу. Живлення силової мережі 0,4 кВ вапняного відділення. Розраховуючи мережу 0,4кВ було визначено номінальні і пускові струми двигунів, на їх підставі було вибрано комутаційні апарати, апарати захисту та переріз жил кабелю. Ввідна підстанція вапняного відділення являє собою двотрансформаторну підстанцію з трансформаторами типу ТМЗ. Від шин ТП відходять відгалуження до розподільних пунктів типу, а саме - кабель типу ААШв. В ролі апаратів захисту виступають автоматичні вимикачі. Живлення від розподільчих пунктів до споживачів здійснюється проводами марки АПВГ, прокладеними, в трубах.
На листі 4 наведено план освітлення вапняного відділення. У якості загального освітлення використовуються лампи типу ДРЛ потужністю 250 Вт. Використання ламп типу ДРЛ приводить до різкого зниження кількості світильників, що спрощує розподільчу мережу. В якості аварійного освітлення використовуються лампи розжарення потужністю 100 Вт.
Вихідними даними для розрахунку були:
- розміри приміщення;
- висота приміщення;
- нормована освітленість Ен=150 лк.
- коефіцієнти відбиття;
- питома потужність освітлення.
Проводимо розрахунок освітленості за методом коефіцієнта використання з врахуванням нормованої освітленості. По результатам розрахунків приймаємо встановлення для основного освітлення 24 світильників типу РСП11 ДРЛ з лампами потужністю 250 Вт.
На листі 5 наведено схему релейного захисту двотрансформаторної підстанції і турбогенератора. Наведено кола струму та напруги.
Релейний захист є основним видом електричної автоматики, без якої неможлива нормальна і надійна робота сучасних енергетичних систем. При винекненні пошкоджень захист виявляє і відключає від системи пошкоджену ділянку, діючи на спеціальні силові вимикачі , призначені для розмикання струмів пошкодження. При виникненні ненормальних режимів захист виявляє їх, і, в залежності від характеру порушення, проводить операції , необхідні для відновлення нормального режиму , або ж подає сигнал черговому персоналу.
Основні вимоги до релейного захисту:
1) селективність;
2) надійність;
3) чутливість;
4) швидкість дії;
5) економічність.
На трансформаторній підстанції встановлено такий захист:
Приймаємо диференційний захист з реле типу РНТ – 565.
- диференціальна струмова відсічка – не прийнята.
- захист від однофазних замикань на землю на стороні 0,4 кВ із дією на відключення.
На листі 6 захист генератора 12 МВт
Складається :
- кола струму, напруги
- первинні та оперативні кола диференційного захисту
- МСЗ з пуском по напрузі
- Захист від однофазних та подвійних замикань на зелю
- Захист ротора
- Захист від перенавантажень.
Також представлені кола сигналізації.
На листі 7 наведено показники ефективності встановлення двох можливих варіанта схеми електропостачання цукрового заводу виробничою потужністю 6 тис. тон переробки буряка на добу.
№1 варіант. Проектується одна трансформаторна підстанція зв’язку з системою. На цій підстанції встановлюємо один трансформатор ТМН – 10000/35.
№2 варіант. Одна трансформаторна підстанція із одним трансформатором зв’язку з системою ТМН – 6300/35
В результаті економічних розрахунків було визначено основні показники ефективності впровадження двох варіантів, так як варіант №2 економічно вигідний від варіанта №1, тому я пропоную до встановлення №2 варіант: Індекс дохідності складає 1,56. Нормативне значення більше 1. Грошовий потік 438,85 тис. грн. Економія від зниження собівартості 318,35 тис. грн. Собівартість 1 кВт*год – 0,067 тис. грн.
Дата добавления: 08.05.2017
|
1524. Дипломний проект - Сучасна технологія виробництва кукурудзи на зерно з модернізацією дискової борони | Компас
Реферат
Вступ
1.Аналіз виробничо-господарської діяльності господарства
1.1.Об9;єкт дипломного проектування
1.2.Структура земельних угідь
1.3.Сівообороти та структура посівних площ
1.4.Урожайність сільськогосподарських культур
1.5.Технічна оснащеність господарства
1.6.Показники використання машинно-тракторного парку
1.7.Виводи і пропозиції
2.Характеристика умов виробництва кукурудзи на зерно
2.1.Грунтово-кліматична характеристика зони (господарства) виробництва культури
2.1.1.Клімат
2.1.2.Рельєф
2.1.3.Конфігурація полів
2.2.Фізико-механічні властивості ґрунту, їх структура та хімічний склад
3.Сучасна технологія виробництва кукурудзи на зерно
3.1.Сутність і інтенсивної технології кукурудзи на зерно
3.2.Агротехніка вирощування і збирання кукурудзи на зерно по інтенсивній технології
3.2.1.Місце кукурудзи у сівообороті
3.2.2.Підготовка ґрунту, внесення добрив і гербіцидів
3.2.3.Підготовка до сівби і сівба. Обробіток посівного матеріалу
3.2.4.Догляд за посівами (при необхідності)
3.2.5.Збирання урожаю
4.Конструктивна частина. Розробка дискової фрези
4.1.Спосіб обробки ґрунту
4.2.Коротка характеристика машин для виконання поверхневого обробітку ґрунту
4.3.Опис базової машини
4.4.Агротехнічні і економічні вимоги, які висуваються до проектованої машини
4.5.Недоліки базової моделі і задачі конструкторської частини
4.6.Технологічний і конструктивний розрахунок
4.7.Розрахунок основних розмірів дисків борони
4.8.Кінематичний розрахунок
4.9.Розрахунок витрат потужності
4.10.Розрахунок болтового з9;єднання на зріз
5.Організація експлуатації дискової борони
5.1.Опис конструктивних змін базової моделі
5.2.Підготовка поля для боронування новою дисковою бороною
5.3Підготовка дискової борони до роботи
5.4.Техобслуговування і зберігання дискової борони
6.Охорона праці
7.Екологія
8.Економічна ефективність виробництва кукурудзи на зерно
Висновки
Література
Графічні матеріали:
Карта землекористування
Iнтенсивна технологія виробництва кукурудзи
Операційно-технологічна карта
Схема механізму підйому
Електрична схема
Техніко економічні показники
Борона
Креслення складальний одиниць:
Штанга тягова
Диск гладский
Брус
Проушина
Накладка
Штирь
Пластина
Причіпна дискова борона БДС-3,5 призначена для лущення ґрунту після збирання зернових культур, догляду за парами, розробки шарів і розмільчення грудок після оранки. Глибина обробки ґрунту борони становить 14...15 см.
Борона має раму, до якої кріпиться брусся з чотирма секціями і гідравлічним механізмом їх підйому.
Робочий орган борони - стальний загострений сферичний диск діаметром 450 або 510 мм. Визначена їх кількість, набрана на вісь, складає батарею. Для лущильника стерні диски встановлюють з кутом атаки 30...З5 . при використанні лущильника, як борони, кут атаки дисків зменшується до 15...25°.
1.Застосування в господарстві механізована технологія вирощування та збирання кукурудзи на зерно має ряд організаційних, технологічних і технічних недоліків, має місце велика кількість операцій по підготовці ґрунту і догляду за посівами, недостатньо використовуються мінеральні, органічні добрива і гербіциди, що приводять до низької врожайності та високої собівартості зерна.
2.Розроблений технологічний процес вирощування та збирання кукурудзи на зерно забезпечить ресурсозбереження, ріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції.
3.Розроблена конструкція ротаційної борони дозволить значно якісніше проводити обробіток ґрунту.
4.Розроблені в дипломному проекті заходи по усуненню травматизму і охорони навколишнього середовища при вирощуванні та збирання кукурудзи можуть бути впроваджені в господарстві.
5.При впровадженні проектуємої технології виробництва кукурудзи на зерно на площі 100 га в агрофірмі собівартість зерна знизиться з 266,2 грн/т до 218 грн/т. Рівень рентабельності складе 23,64 %. Економічний ефект складе 58740 грн.
Дата добавления: 09.05.2017
|
1525. Курсовий проект (технікум) - Розрахунок вулканізаційної дільниці комплексного АТП | Компас
Вступ
1 Загальна частина
1.1 Склад проекту
1.2 Вихідні дані
1.3 Коротка технічна характеристика автомобіля ГАЗ-52
1.4 Перелік нормативних документів , на які є посилання в проекті
2 Технологічний розділ
2.1 Розрахунок річної виробничої програми АТП
2.1.1 Вибір і корегування нормативної періодичності ТО і пробігу до КР
2.1.2 Визначення кількості ТО, КР на один автомобіль за цикл
2.1.3 Визначення кількості ТО на один автомобіль і весь парк за рік
2.1.4 Розрахунок коефіцієнта використання парку
2.1.5 Розрахунок річного пробігу по парку
2.1.6 Визначення кількості діагностичних дій на весь парк за рік
2.1.7 Визначення добової програми з ТО і діагностування автомобілів
2.1.8. Побудова графіка ТО і ремонту на рік
2.2 Розрахунок річного обсягу робіт і кількості виробничих працівників
2.2.1 Вибір і корегування нормативних трудомісткостей
2.2.2 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР
2.2.3 Розрахунок річного обсягу робіт із самообслуговування підприємства
2.2.4 Визначення загальної трудомісткості по АТП
2.2.5 Розподіл обсягу робіт ТО і ПР автомобілів по виробничих зонах
2.2.6 Розподіл обсягу робіт із самообслуговування АТП
2.2.7 Розрахунок річного обсягу робіт із діагностування Д-1, Д-2
2.2.8 Розрахунок кількості виробничих працівників
2.2.8.1Розрахунок технологічно-необхідної кількості робітників
2.2.8.2Розрахунок штатної кількості робітників
2.3 Розрахунок виробничої дільниці
2.3.1 Розрахунок трудомісткості робіт на дільниці
2.3.2 Розрахунок кількості робочих постів (ліній) для зони
2.3.3 Розрахунок кількості виробничих працівників і розподіл їх по робочих місцях і постах
2.3.4 Вибір обладнання
2.3.5 Розрахунок площі дільниці
2.3.6 Вибір методу організації робіт
2.3.7 Вибір і описання технологічного процесу на дільниці
2.3.8 Побудова технологічної операційної карти для даної дільниці
3 Конструкторський розділ
3.1 Призначення і місце, застосування пристрою
3.2 Конструкція і принцип дії пристосування
3.3 Розрахунки на міцність
4 Заходи по НОП і ТБ
5 Охорона навколишнього середовища
6 Висновок
7 Список літератури
8 Додатки
Аркуш1 (формат А1): План-схема вулканізаційної дільниці.
Аркуш 2 (формат А1): Загальний вигляд пристосування(формат А2) і 4 шт робочих кресленнь деталей пристосування (формати А4)- Лапа, Планка, Подушка лапи, Стойка.
Вихідні дані та особливості умови для виконання проекту:
1. Марка автомобіля –ГАЗ -52;
2. інвертарна кількість автомобілів в авто підприємстві (Аі) – 50 одиниць;
3. стан автомобілів:технічний стан автомобілів: до капітального ремонту (КР) – 50%;технічний стан автомобілів: після капітального ремонту (КР) –50%;
4. кількість днів роботи автомобілів в році (Дрр) – 258 днів;
5. час транспортування автомобіля у капітальний ремонт (Дт) – 1 день;
6. середньодобовий пробіг автомобіля (Lсд) – 87 км;
7. категорія умов експлуатвції –IІІ;
8. клімат, в якому проходить експлуатація автомобілів – помірний;
9 нормативний пробіг до капітального ремонту 210000 км
Корегуючі коефіцієнти для розрахунку міжремонтних пробігів:
1. К1=0,8,коефіцієнт, що враховує умови експлуатації;
2. К2=1, коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу;
3. К3=1 коефіцієнт, що враховує природно-кліматичні умови;
4. К4=1 коефіцієнт, що враховує пробіг з початку експлуатації;
5. К5=1,15 коефіцієнт, що враховує розмір автопідприємства
Нормативні пробіги до ТО для автомобіля ГАЗ-52
1. Пробіг до першого технічного обслуговування ( ТО-1), ……..L1(н)=4000 км
2. Пробіг до другого технічного обслуговування (ТО-2), …….L2(н)= 16000 км
3. Пробіг до капітального ремонту(КР),…………………….. Lкр(н) =210000 км
Нормативна трудомісткість виконання ТО
1. Щоденного обслуговування (ЩО)………………………..tщо(н)=0,3 люд.-год
2. Першого технічного обслуговування ( ТО-1), ……………..t1(н)=3 люд.-год
3. Другого технічного обслуговування (ТО-2)……………….t2(н)=12 люд.-год
4. Поточного ремонту (ПР), ………………………….tпр(н)=2 люд.-год/1000км
Виконання курсового проекту дає змогу підвищити рівень підготовки спеціаліста, для забезпечення правильної експулатації рухомогу складу, технічної екплуатації автомобільного транспорту, що забезпечує підвищення рівня надійності роботи, безпеки руху, економії паливно-мастильних матеріалів, раціонального використання автомобільних запчастин, створення комфортних умов роботи працівників, зменшення простою рухомого складу що впливає на зниження затрат,на утримання автотранспорту та зниження собівартості перевезень вантажу та пасажирів.
Також виконання курсового проекту дає змогу навчитися вибирати періодичності ТО і пробігу до КР, скільки потрібно ТО і КР в залежності від його пробігу.
Отже, основною метою технічної експулатації автомобілів є зниження затрат на підтримання працездатності автомобіля в заданих умовах експулатації.
Основні показники проекту:
Коефіціент технічної готовності Lт= 0,95
Коефіціент використання αв = 0.64
Lр – річний пробіг 1-го автомобіля = 21323км.
Lрр – річний пробіг всіх автомобілів = 1016160км.
Загальна трудомісткість Σтатп = 5522 люд.год
Трудомісткість виконання робіт вулканізаторної дільниці разом із щиномонтажною Тділ.=117,13 люд.год
Кількість ТО-1 одного авт. за рік N1 = 5
Кількість ТО-2 всіх авт. за рік N2 = 2
Дата добавления: 10.05.2017
|
1526. Дипломний проект - Технологічне вирощування і збирання гороху з удосконаленням оприскувача ОПВ - 2000 | Компас
1.Технологічна карта на вирощування і збирання гороху
2.Схема класифікації обприскувачів
3.Техніко-економічні показники
4.Обприскувач. Загальний вигляд
5.Обприскувач. Загальний вигляд
6.Розпилюючий пристрій
7.Деталі: Палець, Вал, Диск, Кожух, Скоба, Втулка, Наконечник, Втулка кулькова, Пластина
Зміст
Відомість дипломного проекту
Реферат
Вступ
1. Аналіз господарської діяльності і коротка характеристика господарства
1.1.Загальні відомості про господарство
1.2.Виробнича діяльність у рослинництві
1.3.Технічна оснащеність господарства
1.4.Наявність спеціальних машин для виробництва заданої сільськогосподарської культури
1.5.Існуючий технологічний процес в господарстві
1.6.Задачі дипломного проекту
2.Технологічне вирощування і збирання гороху
2.1.Місце в сівозміні
2.2.Внесення добрив
2.3.Основний обробіток ґрунту
2.4.Передпосівний обробіток ґрунту
2.5.Підготовка насіннєвого матеріалу
2.6.Сівба гороху
2.7.Догляд за посівами
2.8.Збирання врожаю
2.9.Обгрунтування складу комплексу машин для технологічного процесу вирощування та збирання гороху
3.Конструтивне вдосконалення обприскувача для хімічного захисту рослин ОПВ-2000
3.1.Огляд існуючих технологічних засобів та обґрунтування необхідності їх вдосконалення
3.2.Будова та робота агрегату
3.3.Розрахунок на міцність вузлів та деталей конструктивної розробки
3.3.1.Розрахунок зварного з’єднання поворотного важеля
3.3.2.Визначення діаметра тяги кріплення поворотного пристрою
4.Охорона праці при вирощуванні та збиранні гороху
4.1.Вимоги безпеки при вирощуванні та збиранні гороху по інтенсивній технології
4.2.Виробничі небезпеки, які виникають при вирощуванні та збиранні гороху
4.3.Пропоновані заходи по профілактиці травм
4.4.Розробка технічних і санітарно-гігієнічних засобів охорони праці
4.5.Протипожежна профілактика
4.6.Опис графічної частини по охороні праці
5.Цивільна оборона
5.1.Оцінка стійкості МТП і ПЕК до впливу високих температур
6.Економічне обґрунтування вирощування та збирання гороху
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Технічна характеристика Оприскувач ОПВ-2000:
1.Продуктивність 19,6га/год;
2.Робоча швидкість руху 6...8 км/год;
3.Ширина захвату 30...40м;
4.Місткість баку 2м;
5.Витрата робочої рідини 10...50л/га;
6.Максимальний робочий тиск 1,5МПа;
7.Продуктивність насоса 120л/хв;
8.Маса з повним комплектом робочих органів 3100кг.
1.Витрата робочої рідини 10...50л/га;
2.Ширина захвату 30...40м;
3.Максимальний робочий тиск 1,5 МПа;
4.Продуктивність насоса 120 л/хв.
Дата добавления: 10.05.2017
|
1527. Дипломний проект - Удосконалення технологічного процесу міжрядного обробітку при вирощуванні цукрових буряків в СВК "Шильпахівка" с. Шильпахівка Христинівського району Черкаської області | Компас
1. Аналіз господарської діяльності
2. Технологічна карта
3.Операційно-технологічна карта
4.Сітьовий графік
5. Гафік завантаження та технічного обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин
6. Технологічна схема просапного культиватора
7. Секція фрезерна Креслення загального вигляду
8. Економічна ефективність проекту
9. Деталювання: Втулка, Палець, Гряділь Складальне креслення, Пластина, Кронштейн Складальне креслення
10. Деталювання: Вал, Фланець, Поводок, Фреза Складальне креслення, Каретка Складальне креслення
11. Деталювання: Ніж, Поводок, Кронштейн, Щока, Вісь, Втулка
ЗМІСТ
Анотація
ВСТУП
1 АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТОВ “ХАЖИНСЬКЕ ” БЕРДИЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Коротка характеристика природно – виробничих умов господарства
1.2 Аналіз галузі рослинництва і технології вирощування цукрових буряків в СТОВ “Хажинське”
1.3 Собівартість вирощування сільськогосподарських культур
1.4 Аналіз використання машинно-тракторного парку в СТОВ “Хажинське”
1.5 Показники рівня технічної оснащеності та механізації
1.5.1 Показники рівня використання МТП
1.5.2 Показники рівня МТП при вирощуванні цукрових буряків
2. ПЕРЕДОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
2.1 Значення цукрових буряків, як харчової та кормової культури
2.2 Відомі технології вирощування цукрових буряків та показники їх ефективності
2.3 Передовий досвід організації та використання техніки при вирощуванні цукрових буряків
2.4 Висновки та постановка мети дипломного проекту
3. ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
3.1 Програмування врожаю
3.2 Розрахунок норм добрив на програмовану урожайність
3.3 Складання технологічної карти на вирощування цукрових буряків
3.4 Розробка операційно - технологічної карти на міжрядний обробіток цукрових буряків
3.4.1 Умови роботи агрегату
3.4.2 Агротехнічні вимоги до операції
3.4.3 Підготовка поля до роботи
3.4.4 Контроль якості технологічного процесу
3.5 Розрахунок продуктивності машинно-тракторного агрегату та витрати палива
3.6 Сітьове планування і організація роботи техніки під час вирощування цукрових буряків
3.7 Побудова графіка завантаження і проведення технічного обслуговування
4 КОНСТРУКТИВНА РОЗРОБКА СЕКЦІЇ ПРОСАПНОГО ФРЕЗЕРНО-ЛАПОВОГО КУЛЬТИВАТОРА
4.1 Обґрунтування актуальності проектованої конструкції
4.2 Опис конструкції та принципу роботи машини
4.3 Технологічний розрахунок копіюючого механізму секції
4.4 Вибір діаметра фрези і кінематичного режиму
4.5 Визначення сили і потужності при роботі фрез
4.5.1 Визначення сили діючої на ніж
4.5.2 Визначення потужності під час роботи фрези
4.6 Розрахунок ланцюгової передачі
5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Аналіз стану техніки безпеки господарства
5.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при вирощуванні цукрових буряків
5.3 Стан цивільної оборони на об’єкті господарювання
5.4 Основи захисту машинно-тракторного парку і паливо-енергетичного комплексу у надзвичайних умовах
5.5 Характеристика негативного екологічного навантаження на ґрунт під час вирощування цукрових буряків
6 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
6.1 Вартість конструкції
6.2 Економічне обґрунтування запровадження нової конструктивної розробки
6.3 Економічне обґрунтування запровадження нової технології вирощування цукрових буряків
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додатки
1. Швидкість руху 6 км/год
2. Величина регулювання захисної зони 80...120 мм
3. Частота обертання ротора 160...240 об/хв
4. Глибина рихлення 30...50 мм
5. Габаритні розміри 1050 400 500
ВИСНОВКИ
1. Підводячи аналіз господарської діяльності СВК “Шильпаківка” можна сказати, що організація виробництва продукції рослинництва і зокрема вирощування цукрових буряків знаходиться на належному рівні, але є і певні недоліки. І це торкається в першу чергу в використання МТП та порушення агротехнічних вимог.
2. Для більш ефективного в використання машинно-тракторного парку при вирощуванні цукрових буряків, необхідно враховувати організацію механізованих робіт, своєчасно та якісно проводити технічне обслуговування техніки, підвищувати рівень класності механізаторів.
3. Для покращення організації роботи по вирощуванню цукрових буряків, розроблено індустріальну технологію вирощування цієї цінної і продовольчої культури.
4. Вивчаючи передовий досвід, досягнення науки та практики в нашій країні та за кордоном, бачимо, що індустріальна технологія вирощування цукрових буряків - це перспектива розвитку буряківництва.
5. При вирощуванні цукрових буряків по індустріальній технології з використанням секцій фрезерно – лапового культиватора для обробітку міжрядь цукрових буряків з мінімальними захисними зонами, зменшує затрати праці, собівартість 1 т продукції і в кінцевому розрахунку, це додатковий прибуток господарства.
6. Розроблена конструкція секції просапного культиватора дозволяє зменшити захисну зону при обробці ґрунту в міжряддях цукрових буряків в 2,2-2,5 рази, що веде до зменшення затрат праці на знищення бур`янів.
7. В представленому проекті показано аналіз охорони праці в господарстві та заходи безпеки при вирощуванні цукрових буряків по інтенсивній технології.
Техніко – економічні показники даного проекту свідчать про доцільність та реальність рішень заходів направлених на підвищення урожайності цукрових буряків, на зменшення витрат ручної праці при їх вирощуванні.
8. Розроблена організація використання техніки при вирощуванні цукрових буряків по інтенсивній технології з використанням розробленого культиватора здійснюється за один сезон.
Дата добавления: 10.05.2017
|
1528. Курсовой проект - Технология производства железобетонных работ для устройства нулевого цикла | АutoCad
Введение
1. Область применения
2. Основные этапы производства бетонных работ
2.1 Объемно-планировочное решение промышленного здания
2.2 Характеристика фундаментов
3. Производство бетонных работ
3.1. Технологическая структура железобетонных работ
3.2. Технология опалубочных работ
3.3. Технология арматурных работ
3.4 Технология бетонных работ
3.5 Формирование комплекта машин для производства бетонных работ
4. Организация производства работ
4.1 Калькуляция трудовых затрат
4.2 Технико-экономические показатели
5 Техника безопасности
Литература
| 96px"> | | | | | | | | | | | | 9px"> | -во секций | | | | | | | | | 9px"> | | | | 9 | | | | | | | | | | | | 9px"> | | -10 | -14 | -10 | | | | | |
|
Дата добавления: 11.05.2017
1529. Дипломний проект (технікум) - Технологія робіт на зварювально - наплавочній дільниці в умовах ДП АРЗ-110 у м. Харкові | АutoCad
Введение
1 Общий раздел
1.1 Назначение участка
1.2 Годовая производственная программа участка
1.3 Краткий технологический процесс на участке
2 Организационный раздел
2.1 Годовой объем работ
2.2 Режим работы участка
2.3 Годовые фонды рабочего времени
2.4 Расчет состава рабочих
2.5 Расчет числа специалистов и служащих участка
2.6 Расчет количества оборудования
2.7 Площадь участка
2.8 Энергетика участка
2.9 Принятый порядок расстановки оборудования, его обоснование
2.10 Строительные требования
3 Охрана труда и защита окружающей среды
3.1Научная организация труда (НОТ)
3.2 Организация работ по охране труда на участке
3.3 Мероприятия по охране окружающей среды участка
3.4 Расчеты по охране труда
4 Технологический раздел
4.1 Характеристика детали, условия ее работы
4.2 Характерные дефекты и причины их появления
4.3 Способ устранения дефектов детали
4.4 Технические условия на дефектацию и сортировку детали
4.5 План операции восстановления детали
4.6 Выбор оборудования, приспособлений и инструментов
4.7 Выбор установочных баз
4.8 Маршрутная карта
4.9 Расчет норм времени для операций техпроцесса
4.10 Операционная карта
5 Конструкторский раздел
5.1 Назначение, устройство и работа приспособления
5.2 Устройство и работа приспособления
5.3 Расчет на прочность крепежного соединения 63 6.1 Определение стоимости и амортизации основных производственных фондов
6.2 Расчет затрат на оплату труда ремонтным рабочим, специалистам и служащим
6.3 Материальные и другие затраты
6.4 Общепроизводственные расходы
6.5 Калькуляции себестоимости выполняемых работ
6.6 Финансовый план
6.7 Расчет экономической эффективности использования капитальных вложений
7 Вывод
Литература
При разработке проекта учитывался гальванический участок и технологические процессы на этом участке, а также материалы, собранные во время прохождения преддипломной практики на АРЗ-110.
Участок предназначен для ремонта таких деталей как валы генератора, вал первичный и вторичный КПП, вал водяного насоса, ступица заднего, среднего моста, ступица переднего колеса и т. д. указанные в таблице 1.1, а также для изготовления некоторых деталей нетоварной номенклатуры.
Согласно схеме технологического процесса участок имеет прямые и обратные связи с другими производственными участками и подразделениями завода, что тем самым обеспечивается выполнение работ выполняемых на нем.
При разработке участка в организационном разделе произведен расчет режимов работы: - действительного годового фонда времени оборудования – 1820 часов; номинальный фонд времени подобран по заводу – 2070 часов; расчет годового объема работ по всему участку – 2000 чел/час; трудоемкость единицы заданной продукции – 22,03 чел/часа; выполнен расчет численности рабочих – 18 человек; определен средний разряд работников – 3,1; по разделам: 2разряд – 3 чел; 3 разряд - 10 чел, 4 разряд - 5 чел.
Также выполнен расчет и подбор оборудования; расчет площади участка; силовой и осветительной электроэнергии; сжатого воздуха. Разработаны и рассчитаны площади производственных помещений на участке согласно строительным нормам в соответствии с требованиями вопросов научной организации труда, вентиляции, индекса помещений; освещение вопросов по охране труда, гигиены и производительной санитарии, медицинского обслуживания, техники безопасности при проведении работ на участке, противопожарной безопасности, кол-ва средств пожаротушения; описаны вопросы по охране окружающей среды; требования к производительной эстетики участка.
В технологическом разделе, согласно заданию на проектирование, разработаны следующие вопросы: назначение детали, её конструктивные особенности, условия работы, дефекты и причины их возникновения в процессе эксплуатации. При решении данных вопросов использовались рабочие чертежи детали и технические условия на дефектацию и сортировку детали; выбраны рациональные способы восстановления ступица заднего колеса ; обоснованы общий план операций, из которых 4 операции представлены на карте эскизов (показать указкой на технологической планировке); выбраны установочные базы; разработаны маршрутные карты; после проведения расчетов технологических операций по восстановлению разработаны также и операционная карты; выполнены расчеты норм времени на работы по восстановлению ступицы заднего колеса, что позволяет производить работы с меньшими трудозатратами, с большей эффективностью, с повышением производительности труда.
При работе над конструкторским разделом было разработано приспособление. Данное приспособление предназначено для крепления ступицы на станке при растягивании при наплавки отверстий под подшипники и сальники, восстанавливать определенную часть поверхности детали и исключает необходимость дополнительной механической обработки поверхности не подлежащих восстановлению. Соответственно использование данного приспособления позволяет снизить затраты времени и трудоемкости на выполнение работ.
В экономической части проекта обосновано возможность деятельности участка. Таким образом, сварочно-наплавочный участок АРЗа может работать в условиях рыночно-экономических отношений.
Дата добавления: 11.05.2017
|
1530. Курсовий проект - Розрахунок дільниці ремонту дизельної паливної апаратури комплексного АТП | Компас
Вступ
1 Загальна частина
1.2 Вихідні дані
1.3 Коротка технічна характеристика автомобіля.
1.4 Перелік нормативних документів , на які є посилання в проекті
2 Технологічний розділ
2.1 Розрахунок річної виробничої програми АТП
2.1.1 Вибір і корегування нормативної періодичності ТО і пробігу до КР
2.1.2 Визначення кількості ТО, КР на один автомобіль за цикл
2.1.3 Визначення кількості ТО на один автомобіль і весь парк за рік
2.1.4 Розрахунок коефіцієнта використання парку
2.1.5 Розрахунок річного пробігу по парку
2.1.6 Визначення кількості діагностичних дій на весь парк за рік
2.1.7 Визначення добової програми з ТО і діагностування автомобілів
2.1.8. Побудова графіка ТО і ремонту на рік
2.2 Розрахунок річного обсягу робіт і кількості виробничих працівників
2.2.1 Вибір і корегування нормативних трудомісткостей
2.2.2 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР
2.2.3 Розрахунок річного обсягу робіт із самообслуговування підприємства
2.2.4 Визначення загальної трудомісткості по АТП
2.2.5 Розподіл обсягу робіт ТО і ПР автомобілів по виробничим зонам і дільницям
2.2.6 Розподіл обсягу робіт із самообслуговування АТП
2.2.7 Розрахунок річного обсягу робіт із діагностування Д-1, Д-2
2.2.8 Розрахунок кількості виробничих працівників
2.2.8.1Розрахунок технологічно-необхідної кількості робітників
2.2.8.2Розрахунок штатної кількості робітників
2.3 Розрахунок виробничої дільниці ремонту дизельної паливної апаратури…
2.3.1 Розрахунок постів і потокових ліній
2.3.2 Розрахунок кількості робочих постів і розстановка працівників по робочим місцям
2.3.3 Вибір обладнання.
2.3.4 Розрахунок площі дільниці
2.3.5 Вибір методу організації робіт
2.3.6 Вибір і описання технологічного процесу на дільниці
2.3.7 Побудова технологічної операційної карти для даної дільниці
3 Конструкторський розділ
3.1 Призначення і місце, застосування пристрою
3.2 Конструкція і принцип дії пристосування
3.3 Розрахунки на міцність
4 Заходи по НОП і ТБ
5 Охорона навколишнього середовища
Висновки…
Список літератури
Додатки
Вихідні дані:
Вихідні дані та особливості умови для виконання проекту:
• марка автомобіля – ЗИЛ-4334В1;
• інвертарна кількість автомобілів в авто підприємстві (Аі) – 290 одиниць;
• стан автомобілів:
• технічний стан автомобілів: до капітального ремонту (КР) – 65%;
• технічний стан автомобілів: після капітального ремонту (КР) – 35%;
• кількість днів роботи автомобілів в році (Д) – 258 днів;
• час транспортування автомобіля у капітальний ремонт (Дт) – 4 день;
• середньодобовий пробіг автомобіля (Lср) – 183 км;
• категорія умов експлуатвції – IIІ;
• клімат, в якому проходить експлуатація автомобілів –вологий теплий;
• пробіг до капітального ремонту (Lкр)- 354 тис. км;
Коротка технічна характеристика автомобіля ЗИЛ-4334В1:
• повна назва автомобіля –ЗИЛ-4334В1;
• повна маса – 11160 кг;
• габаритні розміри: довжина, ширина, висота – 7230, 2500, 2760 мм;
• база – 3400 мм;
• дорожній просвіт – 330мм;
• мінімальний радіус повороту по колії зовнішнього переднього колеса-10,2м;
• максимальна швидкість - 90 км /год;
• контрольна витрата палива:
за містом – 16 л/100км;
• тип двигуна – ММЗ Д - 245.30 Е2;
• тип коробки передач – механічна п`ятиступінчаста;
• тип і розмір шин – радиальні 12.00R20 з регулятором тиску;
• тип рульового керування – гидравлічним підсилювачем;
• тип гальмівної системи:
передні гальмівні механізми – барабанні;
задні гальмівні механізми – барабанні;
• кількість пасажирів – 2.
Висновки
Спроектована у ході курсового проекту дільниця з ремонту дизельної паливної апаратури відповідає всім діючім на Україні вимогам нормативно-технічної документації. Виробниче приміщення дільнці займає площу 25,76 м2. Для виконання робіт підібрано необхідне технологічне устаткування, що розташовано відповідно до технологічного процесу, що дозволить підвищити продуктивність праці, механізувати працю робітників .
При організації робочих місць на постах дотримані усі вимоги по охороні праці, протипожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, технічної естетики, що дозволить підвищити працездатність і знизити стомлюваність робітника.
У результаті прийнятих методів організації виробництва і режиму роботи виробничих підрозділів у ході проектування удалося підвищити коефіцієнт технічної готовності автомобільного парку, що робить даний курсовий проект перспективним і дозволяє вирішувати проблеми, що стоять перед автомобільним транспортом України.
Дата добавления: 12.05.2017
|
© Rundex 1.2 |
| |
